Всі професіонали колись були "чайниками" (+++відео)

ЧИМ ВИЩОЇ ДУМКИ ВОДІЙ ПРО СЕБЕ, ТИМ ШВИДШЕ ВІН ПОТРАПИТЬ В АВАРІЮ...

- Краще відразу визнати себе "чайником".  Це єдиний шанс потрапити у незначну аварію, а не в таку, яка закінчиться людськими жертвами. У тому, що кожен водій хоча б раз у житті потрапляв в аварію, можете не сумніватися.
Немає людини, яка жодного разу не побувала в аварії. Як це так, мовляв, от ми їздимо вже десять років і все слава Богу.

Будь-який водій за невеличким винятком проходить три стадії у своїм розвитку.
Перший етап. Спочатку він всього і всіх боїться, їздить надзвичайно обережно, з переляку включаючи тут і там "аварійку". А згодом, коли він набирається вмінь і впевненості у собі, він вже думає інакше. Я, мовляв, ас, їздив п'ять років - і жодної подряпини на авто.

Ось тут і починається другий етап, коли варто чекати біди. Дай Бог, щоби аварія була незначною і щоби її вистачило для того, аби водій отямився і перестав думати про себе, як про неперевершеного аса. Та на жаль, одному для усвідомлення цієї істини достатньо збити корову, а іншому треба полежати кілька тижнів у реанімації.

Після цього настає третій етап, коли водій не переоцінює себе, коли він завжди готовий до всього і вже не замислюється над тим, чи найкращий він водій у світі. Їду, як їдеться - і все. Коли трапиться аварія (на дорозі всяке може бути), буду відповідати... Багато новачків соромляться "зеленого листка", знака з обмеженням швидкості 70 км/год, який вони мають чіпляти на скло. Адже нагадаю, Правилами дорожного руху заборонено їхати зі швидкістю понад 70 км/год тим, хто має менше, ніж два роки водійського стажу Та правда у тому, що чим менш досвідченим ви будете себе вважати, тим довше їздитиме без пригод. Отже, треба подолати цей внутрішній бар'єр. Нічого поганого немає у тому, що ви вчитеся їздити. Невже краще, щоби ви лежали у лікарні? Всі професіонали колись були "чайниками"...

• Автошколи дають лише перші й загальні навички водіння. 

Тому новачку, перед тим , як включитися в інтенсивний міський рух, треба краще вивчити свій автомобіль, відчути його габарити, засвоїти всі важелі й педалі. Відпрацюйте спочатку рушання з місця в гору без відкату назад, рух заднім ходом, розворот, екстрене гальмування, маневрування в обмеженому просторі. Для навчальних поїздок найкраще підійдуть пустирі, тупикові вулички й ті, що розташовані на околицях. Звичайно, краще вправлятися у ранкові часи, щоби не заважати людям, які живуть на цих вулицях.

• Самовпевненість набагато небезпечніша, ніж недосвідченість. 

Можливість аварії в новачків після пробігу першої тисячі кілометрів, коли на зміну страху й обережності приходить впевненість у собі, зростає у кілька разів. Тому не треба переймати агресивний стиль їзди у деяких водіїв. Не треба підрізати й стартувати з-під світлофору з пробуксовкою колес. На слизькій дорозі цей маневр може закінчитися для вас погано.

За кермом також треба бути спокійним. Найважливіша якість водія - вміння повністю контролювати свої емоції. Спокій за кермом зовсім не означає послаблення уваги.

• Зберігайте спокій, коли вам сигналять світлом фар або клаксоном. Почнете нервуватися - тільки нашкодите собі. 

Молодий водій тоді може здійснити невиправдано різкий маневр, що може призвести до зіткнення. Повну незворушність треба зберігати і коли ви бачите образливі жести, які вам показують інші водії. Будьте розумнішими від них.

• Пам'ятайте, що дорога - не місця для з'ясування стосунків.

Якщо ви на жест "Ти дурний!" відповідаєте "Ти сам дурний!" згадайте мої слова - на дорозі у цей час найбізша небезпека, бо з'їхалися двоє дурнів...

• Водієві-початківцю бажано зводити до мінімуму кількість перестроювань на вулицях з інтенсивним і багаторядним рухом. 

Зайнявши потрібний ряд, рухайтеся, дотримуючи дистанцію. Якщо поворот здійснюється кількома рядами одночасно, важливо витримувати радіус без зміщення в сусідні ряди. Всі маневри повинні проводитися плавно, без поспішності. Ваші наміри мають бути зрозумілими всім учасникам дорожнього руху, тому грамотно і своєчасно користуйтеся покажчиками поворотів.

• У перші самостійні поїздки не рекомендується брати із собою пасажирів. Присутність сторонніх не тільки відриває і сковує, але може викликати і бажання покрасуватися.
• Взаємна впертість - риса, про яку на дорозі треба забути. 

Ах, мовляв, ти мене не пропустиш? Тоді і я тебе не пропущу! Не думаю, що коли ви стоятимете над подряпаною машионю, в якої будуть розбиті фари чи бампер, для вас матиме значення, хто першим проїхав перехрестя, ви, чи сусід. Якщо котрийсь водій дав вам дорогу, подякуєте йому, він побачить ваш жест. А іншим разом самі дайте дорогу комусь.

• Кожен водій теж буває пішоходом і добре знає реальність взаємовідносин цих двох категорій учасників руху. 

Водії часто ігнорують пішохідні переходи, а пішоходи часто переходять вулицю там, де не слід. На жаль, загальна культура пішоходів у нас ще нижче, ніж загальна культура водіїв. Багато хто недооцінює небезпеку транспортного засобу, що рухається, не усвідомлює того, що автомобіль не може зупинитися миттєво. Але те, що не завжди враховують пішоходи, зобов'язані в будь-якому випадку враховувати водії. Вони ж сильніші на дорозі. Отже,

• ви маєте дивитися не тільки на дорогу, але й на тротуар. 

Тому, пішоходу, який переходить дорогу, не побачивши вас, посигнальте ближнім світлом фар або клаксоном.

• У багатьох випадках для сигналу краще використовувати світло фар, бо клаксон може налякати людину, й від страху вона кинеться вам чи ще комусь під колеса.

 Не треба також забувати, що пішохід може бути сліпим, глухим, просто хворим чи п'яним. Але в будь-якому випадку, якщо ви зіб'єте його і за правилами дорожнього руху будете праві, приємного для вас буде мало...

За матеріалами

***